210 річниця з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Сьогодні Україна і весь світ відзначають 210 річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Відомий український поет, класик, який все своє життя любив Україну.

У Довгошиївському ліцеї відбувся захід «Не вмре й ніколи не загине одвічна правда Кобзаря». Учасники освітнього процесу глибше занурилися у світ поезії українського письменника, де звучали поезії «Тарасове слово» (учениця 2 класу Завадська Надія); «Осія. Глава 14» ( учениця 10 класу Лебідь Вікторія), « Іду я тихою ходою» (учениця 3 класу Шнайдер Олена), «Розрита могила» (учениця 11 класу Єременко Альона), дошкільнята дитсадка Харчук Любомир та Рабійчук Анна декламували поезії митця. У програмі заходу були пісні: «Зацвіла в долині червона калина»(у виконанні групи «Бджілка»); «Українська лють» (у виконанні ансамблю дівчат); «Йшли селом партизани»(у виконанні ансамблю хлопців); «Коли закінчиться війна»(у виконанні колективу вчителів) та «Голуб миру» (у виконанні дуету Сапегін Кароліни та Хевзюк Олександри); танець «Не журися Україно» (у виконанні танцювального гуртка ліцею); композиція "Елегія(серце Маріуполя)(у виконанні Гарасюк Аліни).

Ми завжди були з Шевченком, а він був з нами – повсякчас, на кожному крутозламі історії, на всіх шляхах нашої боротьби за національну ідентичність. Багатогранна особистість, рядки з поезій якої й зараз ріжуть очі й слух нашим ворогам…

Навіть у найтемніші часи заборон, утисків та окупацій люди знали: там, де немає Шевченка – там не буде й України. З його словами і з його заповітами наші прадіди кидалися у вогонь перших революцій, виходили на соборне віче 1918-го, лягали в холодні сніги під Крутами, відвойовували забраний більшовиками хліб у закатованих голодом селах. Вони брали його «Кобзар» і в окопи Другої світової, і в потаємні повстанські криївки, і в довгі табірні ночі політичних заслань, і на вогненні барикади Революції Гідності. Там, на Майдані, Шевченко був усюди.

Два роки тому в наш український дім увірвалася повномасштабна війна. І сьогодні ми захищаємося й перемагаємо, маючи за зброю могутні Тарасові слова: “І вражою злою кров’ю волю окропіте!..”

Шлях до перемоги завжди важкий і кривавий. Але час, який ми переживаємо – великий. Чинімо за Кобзаревим заповітом: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» А якщо з нами Бог – то хто проти нас?

І вірмо, що “на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі”.

Слава Україні!..

https://www.facebook.com/photo/?fbid=2089146234768005&set=pcb.3340884246214920